Про це повідомляє Bloomberg. Сіліна сказала в інтерв’ю, що хотіла б, щоб НАТО "проводило там певні тренування", хоча вона підкреслила, що присутність військ Організації Північноатлантичного договору всередині країни вимагатиме консенсусу між партнерами Альянсу. "Якщо ця пропозиція буде доопрацьована і розширена, можливо, ми вирішимо провести якесь навчання всередині. Ми повинні проаналізувати, як виглядає ситуація з погляду НАТО, а не тільки з боку Латвії", – зауважила вона. Сіліна сказала, що нездатність підтримати Україну та перемога Росії в конфлікті матиме глобальний вплив, у тому числі на США. "Якщо Росія переможе, ці наслідки торкнуться всього світу, а також Вашингтона, а також Сполучених Штатів, а не лише Європи", – заявила прем’єрка Латвії. За її словами, вона залишає США з більшим оптимізмом щодо перспектив подальшого фінансування України з боку Вашингтона після того, як члени Конгресу від обох партій повідомили їй, що пропозиції щодо підтримки Києва, швидше за все, будуть винесені на голосування у Палаті представників. "Я більш оптимістична, тому що я розмовляла з деякими конгресменами, які сказали, що я знайшла певний процедурний спосіб, як вони можуть досягти результату та знайти якийсь компроміс", – сказала вона. Сіліна додала, що підтримує використання заморожених російських активів для підтримки України, а також використання єврооблігацій для постачання більшої кількості зброї в Україну. Що передувало 26 лютого близько 20 європейських лідерів зустрілися в Парижі, щоб обговорити загрози з боку російського президента Володимира Путіна. Після завершення конференції президент Франції Емманюель Макрон оголосив, що в майбутньому не слід виключати відправлення західних сухопутних військ для боротьби з російською агресією. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив, що деякі країни – члени НАТО та ЄС нібито обговорюють можливість відправлення своїх військ на територію України після підписання двосторонніх угод із Києвом. Генсек НАТО Єнс Столтенберг та лідери країн Альянсу заявили, що загальне рішення про відправлення військ в Україну не ухвалено, а в Росії назвали такий крок оголошенням війни. 29 лютого прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що західні лідери не повинні виключати можливість введення сухопутних військ в Україну. 4 березня Макрон заявив, що найближчим часом не надсилатиме свої війська в Україну, проте відкриває дебати щодо цього. 5 березня Макрон закликав союзників "не бути боягузами" щодо України та активізуватися. На його заклик відреагував міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що дискусія, спровокована словами президента Франції Емманюеля Макрона про розміщення західних військ в Україні, заощадить багато часу Європі на усвідомлення того, що потрібно зробити більше. Макрон, коментуючи порушену ним ідею відправлення західних військ в Україну, наголосив, що Франція рішуча і готова вкладати ресурси для досягнення перемоги над РФ. Ліві та праві французькі партії розкритикували позицію президента Емманюеля Макрона щодо підтримки України, яку він висловив в інтерв’ю 14 березня.